Орфографічний словник української мови

струмуючий

струму́ючий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. струмуючий — СТРУМУ́ЮЧИЙ, а, е. Який струмує. Ярослав Громійчук і Корній Іванович Турбай думали над тим, як швидше призвичаїти тварин до механічного доїння, щоб їх перестали тривожити незвичні шуми струмуючого повітря, дотики металу (І.  Словник української мови у 20 томах
  2. струмуючий — СТРУМУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до струмува́ти. Ярослав Громійчук і Корній Іванович Турбай думали над тим, як швидше призвичаїти тварин до механічного доїння, щоб їх перестали тривожити незвичні шуми струмуючого повітря, дотики металу (Вол.  Словник української мови в 11 томах