струмуючий
струму́ючий
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- струмуючий — СТРУМУ́ЮЧИЙ, а, е. Який струмує. Ярослав Громійчук і Корній Іванович Турбай думали над тим, як швидше призвичаїти тварин до механічного доїння, щоб їх перестали тривожити незвичні шуми струмуючого повітря, дотики металу (І. Словник української мови у 20 томах
- струмуючий — СТРУМУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до струмува́ти. Ярослав Громійчук і Корній Іванович Турбай думали над тим, як швидше призвичаїти тварин до механічного доїння, щоб їх перестали тривожити незвичні шуми струмуючого повітря, дотики металу (Вол. Словник української мови в 11 томах