Орфографічний словник української мови

струтити

стру́тити

дієслово доконаного виду

зіштовхнути

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. струтити — Зіпхнути [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. струтити — СТРУ́ТИТИ див. стру́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. струтити — див. стручувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. струтити — СТРУ́ТИТИ див. стру́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. струтити — Струтити см. стручувати.  Словник української мови Грінченка