Словник української мови Грінченка

струтити

Струтити

см. стручувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. струтити — Зіпхнути [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. струтити — стру́тити дієслово доконаного виду зіштовхнути діал.  Орфографічний словник української мови
  3. струтити — СТРУ́ТИТИ див. стру́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. струтити — див. стручувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. струтити — СТРУ́ТИТИ див. стру́чувати.  Словник української мови в 11 томах