струтити

стру́тити

див. стручувати.

Значення в інших словниках

1. струтити — Зіпхнути [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. струтити — стру́тити дієслово доконаного виду зіштовхнути діал.  Орфографічний словник української мови
3. струтити — СТРУ́ТИТИ див. стру́чувати.  Словник української мови у 20 томах
4. струтити — СТРУ́ТИТИ див. стру́чувати.  Словник української мови в 11 томах
5. струтити — Струтити см. стручувати.  Словник української мови Грінченка