Орфографічний словник української мови

стріпотати

стріпота́ти

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стріпотати — СТРІПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СТРІПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. і док., рідко. Підсил. до стрі́пувати 3. Крильцями стріпотала [голубка] (І. Франко); Стріпоче птиця крильми, хрусне гілка (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
  2. стріпотати — -очу, -очеш і стріпотіти, -очу, -отиш, рідко. Підсил. до стріпувати 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стріпотати — СТРІПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СТРІПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, рідко. Підсил. до стрі́пувати 3. Крильцями стріпотала [голубка] (Фр., X, 1954, 161); Стріпоче птиця крильми, хрусне гілка (Хотк., II, 1966, 304).  Словник української мови в 11 томах
  4. стріпотати — Стріпотати, стріпотіти, -чу, -тиш гл. = стрепенути. Крилоньками стріпотіли. Чуб. V. 1087.  Словник української мови Грінченка