стріпотати
СТРІПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СТРІПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, рідко. Підсил. до стрі́пувати 3.
Крильцями стріпотала [голубка] (Фр., X, 1954, 161);
Стріпоче птиця крильми, хрусне гілка (Хотк., II, 1966, 304).
Словник української мови (СУМ-11)СТРІПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СТРІПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, рідко. Підсил. до стрі́пувати 3.
Крильцями стріпотала [голубка] (Фр., X, 1954, 161);
Стріпоче птиця крильми, хрусне гілка (Хотк., II, 1966, 304).
Словник української мови (СУМ-11)