стріпонутися

СТРІПОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., однокр. Підсил. до стріпну́тися.

Заячав мій лебідь білий, Вгору голову підняв, Стріпонувся і без сили В хвилях крила розпластав (Щог., Поезії, 1958, 446);

Якось аж стріпонувся [Саїд], збагнувши, якою небезпекою оточений він удень і вночі (Ле, Міжгір’я, 1953, 218);

В Юрка радісно стріпонулось серце (Коз., Вибр., 1947, 69).

Значення в інших словниках

1. стріпонутися — стріпону́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стріпонутися — СТРІПОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., однокр. Підсил. до стріпну́тися. Заячав мій лебідь білий, Вгору голову підняв, Стріпонувся і без сили В хвилях крила розпластав (Я.  Словник української мови у 20 томах
3. стріпонутися — -нуся, -нешся, док., однокр. Підсил. до стріпнутися.  Великий тлумачний словник сучасної мови