Словник української мови у 20 томах

стріпотати

СТРІПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СТРІПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. і док., рідко.

Підсил. до стрі́пувати 3.

Крильцями стріпотала [голубка] (І. Франко);

Стріпоче птиця крильми, хрусне гілка (Г. Хоткевич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. стріпотати — стріпота́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. стріпотати — -очу, -очеш і стріпотіти, -очу, -отиш, рідко. Підсил. до стріпувати 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стріпотати — СТРІПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СТРІПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, рідко. Підсил. до стрі́пувати 3. Крильцями стріпотала [голубка] (Фр., X, 1954, 161); Стріпоче птиця крильми, хрусне гілка (Хотк., II, 1966, 304).  Словник української мови в 11 томах
  4. стріпотати — Стріпотати, стріпотіти, -чу, -тиш гл. = стрепенути. Крилоньками стріпотіли. Чуб. V. 1087.  Словник української мови Грінченка