стріхатий — Орфографічний словник української мови

стріхатий — СТРІХА́ТИЙ, а, е. З великою, широкою стріхою (у 1 знач.). Приблудився під стріхату Хату. Там дівчину стрів я (Леся Українка); Кажуть: якщо ота з калини вирізана дудочка та повисить на вітрі під стріхатою хатою – голос у неї дзвінкішим стає... Словник української мови у 20 томах
стріхатий — -а, -е. З великою, широкою стріхою (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
стріхатий — СТРІХА́ТИЙ, а, е. З великою, широкою стріхою (у 1 знач.). Приблудився під стріхату Хату. Там дівчину стрів я (Л. Укр., І, 1951, 4); Кажуть: якщо ота з калини вирізана дудочка та повисить на вітрі під стріхатою хатою — голос у неї дзвінкішим стає... Словник української мови в 11 томах