стріхатий

СТРІХА́ТИЙ, а, е. З великою, широкою стріхою (у 1 знач.).

Приблудився під стріхату Хату. Там дівчину стрів я (Л. Укр., І, 1951, 4);

Кажуть: якщо ота з калини вирізана дудочка та повисить на вітрі під стріхатою хатою — голос у неї дзвінкішим стає, мелодійнішим (М. Ол., Леся, 1960, 108);

*Образно. Похмурим, гострим поглядом з-під стріхатих брів він усвердлився в обличчя юнака — його рідного і найстаршого сина (Смолич, Мир.., 1958, 6).

Значення в інших словниках

1. стріхатий — стріха́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. стріхатий — СТРІХА́ТИЙ, а, е. З великою, широкою стріхою (у 1 знач.). Приблудився під стріхату Хату. Там дівчину стрів я (Леся Українка); Кажуть: якщо ота з калини вирізана дудочка та повисить на вітрі під стріхатою хатою – голос у неї дзвінкішим стає...  Словник української мови у 20 томах
3. стріхатий — -а, -е. З великою, широкою стріхою (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови