Значення в інших словниках
-
ступня —
(спід стопи) підошва; (на снігу) слід; (кінська) хода, ступа; Р. СТОПА.
Словник синонімів Караванського
-
ступня —
[ступн’а] -н'і, ор. -нейу, мн. ступн'і, ступеин' дв'і ступн'і
Орфоепічний словник української мови
-
ступня —
СТУПНЯ́, і́, ж. 1. Нижня опорна частина ноги; стопа. Про колишню ще недавню недолугість нагадував тільки надто тонкий стан та тонкі, хоч і міцні, немов сталеві, ноги з вузькими довгими ступнями (Леся Українка); Товста...
Словник української мови у 20 томах
-
ступня —
-і, ж. 1》 Нижня опорна частина ноги; стопа. || Нижня поверхня опорної пластини ноги. || Відбиток ноги, залишений на землі. 2》 діал. Хода.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ступня —
но́ги (п’я́ти, сту́пні) прикипа́ють (прироста́ють) / прикипі́ли (приросли́) перев. чиї до чого. Хто-небудь не може зрушити з якогось місця, йти далі або уповільнює ходу. — А про рідний край ти мені не нагадуй.
Фразеологічний словник української мови
-
ступня —
I. СЛІД (знак, що залишається від чогось — виїмка, подряпина, пляма і т. ін.), ВІДБИ́ТОК, ПОЗНА́КА, ПРИМ'Я́ТИНА, ПОВОЛО́КА (від протягання чогось); ПО́РУБ рідше (від рубання); СТУПНЯ́, СТУПА́К розм.
Словник синонімів української мови
-
ступня —
Ступня́, -пні́, -пне́ю; сту́пні, сту́пень
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ступня —
СТУПНЯ́, і́, ж. 1. Нижня опорна частина ноги; стопа. Про колишню ще недавню недолугість нагадував тільки надто тонкий стан та тонкі, хоч і міцні, немов сталеві, ноги з вузькими довгими ступнями (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах