Орфографічний словник української мови

ступор

сту́пор

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ступор — (мед.) заціп  Словник чужослів Павло Штепа
  2. ступор — СТУ́ПОР, у, ч., мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає при психічних захворюваннях, отруєннях, травматичних ушкодженнях мозку і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  3. ступор — -у, ч., мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає у випадках психічних захворювань, отруєнь, травматичних ушкоджень мозку тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ступор — сту́пор (від лат. stupor – заціпеніння) стан нечутливості, отупіння, нерухомості. Спостерігається при деяких психічних захворюваннях (напр., шизофренії).  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ступор — СТУ́ПОР, у, ч., мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає при психічних захворюваннях, отруєннях, травматичних ушкодженнях мозку і т. ін.  Словник української мови в 11 томах