ступор

сту́пор

(від лат. stupor – заціпеніння)

стан нечутливості, отупіння, нерухомості. Спостерігається при деяких психічних захворюваннях (напр., шизофренії).

Значення в інших словниках

1. ступор — сту́пор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ступор — (мед.) заціп  Словник чужослів Павло Штепа
3. ступор — СТУ́ПОР, у, ч., мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає при психічних захворюваннях, отруєннях, травматичних ушкодженнях мозку і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. ступор — -у, ч., мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає у випадках психічних захворювань, отруєнь, травматичних ушкоджень мозку тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ступор — СТУ́ПОР, у, ч., мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає при психічних захворюваннях, отруєннях, травматичних ушкодженнях мозку і т. ін.  Словник української мови в 11 томах