ступор

сту́пор

-у, ч., мед.

Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає у випадках психічних захворювань, отруєнь, травматичних ушкоджень мозку тощо.

Значення в інших словниках

1. ступор — сту́пор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ступор — (мед.) заціп  Словник чужослів Павло Штепа
3. ступор — СТУ́ПОР, у, ч., мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає при психічних захворюваннях, отруєннях, травматичних ушкодженнях мозку і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. ступор — сту́пор (від лат. stupor – заціпеніння) стан нечутливості, отупіння, нерухомості. Спостерігається при деяких психічних захворюваннях (напр., шизофренії).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. ступор — СТУ́ПОР, у, ч., мед. Стан нечутливості, отупіння, нерухомості в людини, який виникає при психічних захворюваннях, отруєннях, травматичних ушкодженнях мозку і т. ін.  Словник української мови в 11 томах