суворішати

суво́рішати

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. суворішати — СУВО́РІШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати суворим, суворішим. Делікатний, лагідний, скромний, добрий – він суворішав тільки біля домни (Ю. Яновський); – А для чого, Насте, ви й досі ховаєте зброю? – суворішає голос Мірошниченка (М.  Словник української мови у 20 томах
2. суворішати — -аю, -аєш, недок. Ставати суворим, суворішим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. суворішати — СУВО́РІШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати суворим, суворішим. Делікатний, лагідний, скромний, добрий — він суворішав тільки біля домни (Ю. Янов., І, 1958, 327); — А для чого, Насте, ви й досі ховаєте зброю? — суворішає голос Мірошниченка (Стельмах, II, 1962, 318).  Словник української мови в 11 томах