сувійчик — Орфографічний словник української мови

сувійчик — СУВІ́ЙЧИК, а, ч. Зменш. до суві́й 1, 2. Взяла [Оленка] .. ситцю сувійчик, що батько на плаття набрав, Парасі дала (А. Тесленко); Текля соромливо вийняла з-за спини горнятко сметани, десяток яєць і сувійчик білого полотна... Словник української мови у 20 томах
сувійчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до сувій 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
сувійчик — СУВІ́ЙЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до суві́й 1, 2 Взяла [Оленка].. ситцю сувійчик, що батько на плаття набрав, Парасі дала (Тесл., З книги життя, 1949, 139); Текля соромливо вийняла з-за спини горнятко сметани, десяток яєць і сувійчик білого полотна... Словник української мови в 11 томах
сувійчик — Сувій, -во́ю м. Свернутая штука холста. Мати (легенько їм згадається) самого лляного полотна два сувої дали. ЗОЮР. II. 286. ум. сувійчик. Словник української мови Грінченка