Значення в інших словниках
-
суглоб —
[суглоб] -ба, м. (на) -б'і, мн. -бие, -б'іў
Орфоепічний словник української мови
-
суглоб —
СУГЛО́Б, а, ч. Рухоме зчленування кісток скелета у людини й хребетних тварин; місце такого зчленування. Єгору Скрипучий ревматизм скрутив суглоби ніг (М. Бажан); Іван стиснув кулаки. Вони хруснули в суглобах (С.
Словник української мови у 20 томах
-
суглоб —
-а, ч. Рухоме зчленування кісток скелета у людини та хребетних тварин; місце такого зчленування. Колінний суглоб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
суглоб —
Рухоме з'єднання двох або кількох кісток, охоплене суглобовою сумкою; поверхні суглобів покриті хрящем, суглобова порожнина наповнена синовіальною — змащуючою — рідиною.
Універсальний словник-енциклопедія
-
суглоб —
СУГЛО́Б, а, ч. Рухоме зчленування кісток скелета у людини й хребетних тварин; місце такого зчленування. Єгору Скрипучий ревматизм скрутив суглоби ніг (Бажан, Вибр., 1940, 162); Іван стиснув кулаки. Вони хруснули в суглобах (Чорн., Визвол.
Словник української мови в 11 томах