Орфографічний словник української мови

сумісництво

сумі́сництво

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сумісництво — СУМІ́СНИЦТВО, а, с. Одночасне виконання кількох службових обов'язків; праця на іншому (крім основного) підприємстві, в іншій установі і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  2. сумісництво — -а, с. Одночасне виконання кількох службових обов'язків; праця на іншому (крім основного) підприємстві, в іншій установі тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сумісництво — СУМІ́СНИЦТВО, а, с. Одночасне виконання кількох службових обов’язків; праця на іншому (крім основного) підприємстві, в іншій установі і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
  4. сумісництво — рос. совместительство одночасне обіймання тим самим працівником, крім основної, іншої платної посади або виконання іншої постійної платної роботи (штатної або позаштатної).  Eкономічна енциклопедія