Орфографічний словник української мови

суперечливість

супере́чливість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. суперечливість — (взаємовиключення при вивченні чогось) протиріччя, розбіжність, (в оцінках) неузгодженість.  Словник синонімів Полюги
  2. суперечливість — СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. супере́чливий. Мені здається, що в стихійнім біологічнім житті є глибока суперечливість, і тут от лежить справжня трагедія тих, хто живе тим життям (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. суперечливість — -вості, ж. Властивість за знач. суперечливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. суперечливість — СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ (спірне питання; становище, при якому що-небудь одне виключає інше), СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, ПРОТИРІ́ЧЧЯ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, КОНТРОВЕ́РЗА, ПРОТИВЕ́НСТВО заст.  Словник синонімів української мови
  5. суперечливість — СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. супере́чливий. Чим відрізняється діалектичний перехід від недіалектичного? Стрибком. Суперечливістю.  Словник української мови в 11 томах