Словник української мови в 11 томах

суперечливість

СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. супере́чливий.

Чим відрізняється діалектичний перехід від недіалектичного? Стрибком. Суперечливістю. Переривом поступовості (Ленін, 29, 1972, 238);

Глибока внутрішня суперечливість капіталізму знаходить свій вияв не тільки в окремих імперіалістичних державах, але й у масштабах всієї капіталістичної системи (Ком. Укр., 4, 1968, 18);

Дивні діла! То він поспішає в Білоцерківку, то ловить себе на думці, що весь час думає про Бабаї.. Щоб не мучитися роздумами про суперечливість власної вдачі, Бачура вирішив трохи розважитися (Чаб., Тече вода.., 1961, 71).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. суперечливість — (взаємовиключення при вивченні чогось) протиріччя, розбіжність, (в оцінках) неузгодженість.  Словник синонімів Полюги
  2. суперечливість — супере́чливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. суперечливість — СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. супере́чливий. Мені здається, що в стихійнім біологічнім житті є глибока суперечливість, і тут от лежить справжня трагедія тих, хто живе тим життям (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. суперечливість — -вості, ж. Властивість за знач. суперечливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. суперечливість — СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ (спірне питання; становище, при якому що-небудь одне виключає інше), СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, ПРОТИРІ́ЧЧЯ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, КОНТРОВЕ́РЗА, ПРОТИВЕ́НСТВО заст.  Словник синонімів української мови