суперечливість
СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. супере́чливий.
Мені здається, що в стихійнім біологічнім житті є глибока суперечливість, і тут от лежить справжня трагедія тих, хто живе тим життям (М. Івченко);
Ця пісня [“Козаченьку, куди йдеш”] як і багато інших українських пісень, завжди дивувала мене контрастною суперечливістю свого мотиву (Б. Антоненко-Давидович);
Дивні діла! То він поспішає в Білоцерківку, то ловить себе на думці, що весь час думає про Бабаї .. Щоб не мучитися роздумами про суперечливість власної вдачі, Бачура вирішив трохи розважитися (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)