суперечливість

СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. супере́чливий.

Мені здається, що в стихійнім біологічнім житті є глибока суперечливість, і тут от лежить справжня трагедія тих, хто живе тим життям (М. Івченко);

Ця пісня [“Козаченьку, куди йдеш”] як і багато інших українських пісень, завжди дивувала мене контрастною суперечливістю свого мотиву (Б. Антоненко-Давидович);

Дивні діла! То він поспішає в Білоцерківку, то ловить себе на думці, що весь час думає про Бабаї .. Щоб не мучитися роздумами про суперечливість власної вдачі, Бачура вирішив трохи розважитися (М. Чабанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суперечливість — (взаємовиключення при вивченні чогось) протиріччя, розбіжність, (в оцінках) неузгодженість. Словник синонімів Полюги
  2. суперечливість — супере́чливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. суперечливість — -вості, ж. Властивість за знач. суперечливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. суперечливість — СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ (спірне питання; становище, при якому що-небудь одне виключає інше), СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, ПРОТИРІ́ЧЧЯ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, КОНТРОВЕ́РЗА, ПРОТИВЕ́НСТВО заст. Словник синонімів української мови
  5. суперечливість — СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. супере́чливий. Чим відрізняється діалектичний перехід від недіалектичного? Стрибком. Суперечливістю. Словник української мови в 11 томах