суперечливість

СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ (спірне питання; становище, при якому що-небудь одне виключає інше), СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, ПРОТИРІ́ЧЧЯ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, КОНТРОВЕ́РЗА, ПРОТИВЕ́НСТВО заст.; НЕЗГІ́ДНІСТЬ, НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ (в оцінках, поглядах); АНТАГОНІ́ЗМ, ПРОТИСТОЯ́ННЯ (непримиренна суперечність). — Екологічні проблеми.. виникають там, де господарські інтереси людини входять у суперечність із законами природи (з журналу); — Дипломати намагаються якось розв'язати, відсунути хоч на деякий час протиріччя, але вся країна вже відчуває початок жахливої бійні (О. Донченко); Ця повна розбіжність думок (сестри і брата) потішала його (В. Собко); Протистояння політичних партій.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суперечливість — (взаємовиключення при вивченні чогось) протиріччя, розбіжність, (в оцінках) неузгодженість. Словник синонімів Полюги
  2. суперечливість — супере́чливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. суперечливість — СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. супере́чливий. Мені здається, що в стихійнім біологічнім житті є глибока суперечливість, і тут от лежить справжня трагедія тих, хто живе тим життям (М. Словник української мови у 20 томах
  4. суперечливість — -вості, ж. Властивість за знач. суперечливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. суперечливість — СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. супере́чливий. Чим відрізняється діалектичний перехід від недіалектичного? Стрибком. Суперечливістю. Словник української мови в 11 томах