суперечний
СУПЕРЕ́ЧНИЙ, а, е.
1. Те саме, що супере́чливий.
Повстають в утомленій голові молодого ученика суперечні думки, що між собою борються, перемагаються (О. Маковей);
Зливалися в одну безладну і кипучу суміш два різко суперечних почуття – любов до сина, мимовільне захоплення його вправністю і гостра неприязнь до нього ж (І. Волошин).
2. чому, з чим. Який суперечить чому-небудь.
Нікому, певно, й на думку не прийшло, щоб за ними [розмальованими стінами] могло критися щось погане, .. щось зовсім суперечне з усякими поняттями людськими про людське житло (І. Франко).
3. рідко. Те саме, що спі́рний 2.
За законом, підкоморський суд відбувався на самому суперечному ґрунті на полі або в першій-ліпшій селянській хаті (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суперечний — супере́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- суперечний — див. різний Словник синонімів Вусика
- суперечний — -а, -е. 1》 Те саме, що суперечливий. 2》 чому, з чим. Який суперечить чому-небудь. 3》 рідко. Те саме, що спірний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- суперечний — СУПЕРЕ́ЧЛИВИЙ (який має особливості, якості, несумісні одна з одною або протилежні, невідповідні одна одній), СУПЕРЕ́ЧНИЙ, РОЗБІ́ЖНИЙ, ПОДВІ́ЙНИЙ, ДВОЇ́СТИЙ (з двома різними особливостями); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПЛУ́ТАНИЙ (такий, у якому важко розібратися... Словник синонімів української мови
- суперечний — Супере́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- суперечний — СУПЕРЕ́ЧНИЙ, а, е. 1. Те саме, що супере́чливий. Повстають в утомленій голові молодого ученика суперечні думки, що між собою борються, перемагаються (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах