Орфографічний словник української мови

сурдутина

сурдути́на

іменник жіночого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сурдутина — СУРДУТИ́НА, и, ж., заст. Поганенький, поношений сурдут. Зчудовано підняв я голову й побачив на одній високій груші .. Василька, котрий, засівши на одній галузі без сурдутини й босоногий, заїдав грушки (О.  Словник української мови у 20 томах
  2. сурдутина — -и, ж., заст. Поганенький, поношений сурдут.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сурдутина — СУРДУТИ́НА, и, ж., заст. Поганенький, поношений сурдут. Зчудовано підняв я голову й побачив на одній високій груші.. Василька, котрий, засівши на одній галузі без сурдутини й босоногий, заїдав грушки (Коб.  Словник української мови в 11 томах