суслін

суслі́н

іменник чоловічого роду

купка складених на полі снопів жита, льону і т. ін

рідко

Значення в інших словниках

1. суслін — СУСЛІ́Н, ло́на, ч., рідко. Те саме, що ба́бка⁷. На току снопи [кунжуту] розставляють у суслони по 12–14 штук для сушіння і достигання насіння (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. суслін — -лона, ч., рідко. Те саме, що бабка VII.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. суслін — СУСЛІ́Н, ло́на, ч., рідко. Те саме, що ба́бка⁷. На току снопи [кунжуту] розставляють у суслони по 12-14 штук для сушіння і достигання насіння (Ол. та ефір. культ., 1956, 224).  Словник української мови в 11 томах