Значення в інших словниках
-
суслін —
суслі́н іменник чоловічого роду купка складених на полі снопів жита, льону і т. ін рідко
Орфографічний словник української мови
-
суслін —
СУСЛІ́Н, ло́на, ч., рідко. Те саме, що ба́бка⁷. На току снопи [кунжуту] розставляють у суслони по 12–14 штук для сушіння і достигання насіння (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
суслін —
СУСЛІ́Н, ло́на, ч., рідко. Те саме, що ба́бка⁷. На току снопи [кунжуту] розставляють у суслони по 12-14 штук для сушіння і достигання насіння (Ол. та ефір. культ., 1956, 224).
Словник української мови в 11 томах