сухувато —
СУХУВА́ТО. Присл. до сухува́тий. У дорозі, на людях Бурдило тримався сухувато (З. Тулуб); Першою виступила прокурор. Вона говорила недовго, дещо офіційно і навіть, як здавалося Василю Архиповичу, сухувато (П. Дорошко); // у знач. пред. Трохи сухо. – Ось!...
Словник української мови у 20 томах
сухувато —
Присл. до сухуватий. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сухувато —
СУХУВА́ТО. Присл. до сухува́тий. У дорозі, на людях, Бурдило тримався сухувато (Тулуб, Людолови, II, 1957, 439); Першою виступила прокурор. Вона говорила недовго, дещо офіційно і навіть, як здавалося Василю Архиповичу, сухувато (Дор., Не повтори..
Словник української мови в 11 томах