сухувато

СУХУВА́ТО.

Присл. до сухува́тий.

У дорозі, на людях Бурдило тримався сухувато (З. Тулуб);

Першою виступила прокурор. Вона говорила недовго, дещо офіційно і навіть, як здавалося Василю Архиповичу, сухувато (П. Дорошко);

// у знач. пред. Трохи сухо.

– Ось! – якомога тихше сказала Оленка, подаючи книгу. – Напочатку .. сухувато, але ти не бійся, читай далі (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. сухувато — сухува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. сухувато — Присл. до сухуватий. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сухувато — СУХУВА́ТО. Присл. до сухува́тий. У дорозі, на людях, Бурдило тримався сухувато (Тулуб, Людолови, II, 1957, 439); Першою виступила прокурор. Вона говорила недовго, дещо офіційно і навіть, як здавалося Василю Архиповичу, сухувато (Дор., Не повтори..  Словник української мови в 11 томах