1. Словник української мови у 20 томах

сухувато

СУХУВА́ТО.

Присл. до сухува́тий.

У дорозі, на людях Бурдило тримався сухувато (З. Тулуб);

Першою виступила прокурор. Вона говорила недовго, дещо офіційно і навіть, як здавалося Василю Архиповичу, сухувато (П. Дорошко);

// у знач. пред. Трохи сухо.

– Ось! – якомога тихше сказала Оленка, подаючи книгу. – Напочатку .. сухувато, але ти не бійся, читай далі (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сухувато — сухува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сухувато — Присл. до сухуватий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сухувато — СУХУВА́ТО. Присл. до сухува́тий. У дорозі, на людях, Бурдило тримався сухувато (Тулуб, Людолови, II, 1957, 439); Першою виступила прокурор. Вона говорила недовго, дещо офіційно і навіть, як здавалося Василю Архиповичу, сухувато (Дор., Не повтори.. Словник української мови в 11 томах