сухувато
сухува́то
Присл. до сухуватий.
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сухувато — сухува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- сухувато — СУХУВА́ТО. Присл. до сухува́тий. У дорозі, на людях Бурдило тримався сухувато (З. Тулуб); Першою виступила прокурор. Вона говорила недовго, дещо офіційно і навіть, як здавалося Василю Архиповичу, сухувато (П. Дорошко); // у знач. пред. Трохи сухо. – Ось!... Словник української мови у 20 томах
- сухувато — СУХУВА́ТО. Присл. до сухува́тий. У дорозі, на людях, Бурдило тримався сухувато (Тулуб, Людолови, II, 1957, 439); Першою виступила прокурор. Вона говорила недовго, дещо офіційно і навіть, як здавалося Василю Архиповичу, сухувато (Дор., Не повтори.. Словник української мови в 11 томах