сухувато

сухува́то

Присл. до сухуватий.

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сухувато — сухува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сухувато — СУХУВА́ТО. Присл. до сухува́тий. У дорозі, на людях Бурдило тримався сухувато (З. Тулуб); Першою виступила прокурор. Вона говорила недовго, дещо офіційно і навіть, як здавалося Василю Архиповичу, сухувато (П. Дорошко); // у знач. пред. Трохи сухо. – Ось!... Словник української мови у 20 томах
  3. сухувато — СУХУВА́ТО. Присл. до сухува́тий. У дорозі, на людях, Бурдило тримався сухувато (Тулуб, Людолови, II, 1957, 439); Першою виступила прокурор. Вона говорила недовго, дещо офіційно і навіть, як здавалося Василю Архиповичу, сухувато (Дор., Не повтори.. Словник української мови в 11 томах