Орфографічний словник української мови

схований

схо́ваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. схований — [схованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  2. схований — СХО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до схова́ти. Вона мала властивість усе обнюхувати .. Так вона винюхала карафку білого вина, сховану Йоном за припічком (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. схований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сховати. || сховано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Закритий, невидимий; прихований.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. схований — ПРИХО́ВАНИЙ (який не виявляється відкрито або повною мірою), ПРИКРИ́ТИЙ, ПРИГЛУ́ШЕНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, ПОТАЄ́МНИЙ, ПРИТА́ЄНИЙ, ЗАТА́ЄНИЙ, СХО́ВАНИЙ, УКРИ́ТИЙ (ВКРИ́ТИЙ), ЗАКРИ́ТИЙ, ЗАМАСКО́ВАНИЙ, ЗАВУАЛЬО́ВАНИЙ, ГЛУХИ́Й, ТЕ́МНИЙ, ПІДФАРБОВАНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  5. схований — Схо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. схований — СХО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до схова́ти. Вона мала властивість усе обнюхувати.. Так вона винюхала карафку білого вина, сховану Йоном за припічком (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах