Орфографічний словник української мови

східчик

схі́дчик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. східчик — СХІ́ДЧИК, а, ч. Зменш. до схі́дець. Вони [ковзани] робляться так: береш по довжині чобота брусочок березини, явора або кленини.., робиш східчик для каблука, а низом рівненько пропускаєш дріт, чим товщий, тим краще (М.  Словник української мови у 20 томах
  2. східчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до східець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. східчик — Схі́дчик, -ка; -чики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. східчик — СХІ́ДЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до схі́дець. Вони [ковзани] робляться так: береш по довжині чобота брусочок березини, явора або кленини.., робиш східчик для каблука, а низом рівненько пропускаєш дріт, чим товщий, тим краще (Стельмах, Гуси-лебеді..  Словник української мови в 11 томах