Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

східчик

Схі́дчик, -ка; -чики, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. східчик — схі́дчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. східчик — СХІ́ДЧИК, а, ч. Зменш. до схі́дець. Вони [ковзани] робляться так: береш по довжині чобота брусочок березини, явора або кленини.., робиш східчик для каблука, а низом рівненько пропускаєш дріт, чим товщий, тим краще (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. східчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до східець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. східчик — СХІ́ДЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до схі́дець. Вони [ковзани] робляться так: береш по довжині чобота брусочок березини, явора або кленини.., робиш східчик для каблука, а низом рівненько пропускаєш дріт, чим товщий, тим краще (Стельмах, Гуси-лебеді..  Словник української мови в 11 томах