східчик

СХІ́ДЧИК, а, ч.

Зменш. до схі́дець.

Вони [ковзани] робляться так: береш по довжині чобота брусочок березини, явора або кленини.., робиш східчик для каблука, а низом рівненько пропускаєш дріт, чим товщий, тим краще (М. Стельмах);

Він зійшов сходами, пильно розглядаючи коричневе дерево кожного східчика (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. східчик — схі́дчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. східчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до східець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. східчик — Схі́дчик, -ка; -чики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. східчик — СХІ́ДЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до схі́дець. Вони [ковзани] робляться так: береш по довжині чобота брусочок березини, явора або кленини.., робиш східчик для каблука, а низом рівненько пропускаєш дріт, чим товщий, тим краще (Стельмах, Гуси-лебеді..  Словник української мови в 11 томах