сьорбання

сьо́рба́ння

іменник середнього роду

розм.

Значення в інших словниках

1. сьорбання — СЬО́РБА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. сьо́рба́ти і звуки, утворювані цією дією. Усі їли мовчки, тілько й чути було в хаті сьорбання та гучне плямкання голодних гостей, котрі, може, вже тиждень не їли гарячої страви (І.  Словник української мови у 20 томах
2. сьорбання — -я, с., розм. Дія за знач. сьорбати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сьорбання — СЬО́РБА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. сьо́рба́ти і звуки, утворювані цією дією. Усі їли мовчки, тілько й чути було в хаті сьорбання та гучне плямкання голодних гостей, котрі, може, вже тиждень не їли гарячої страви (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах