такнути —
ТА́КНУТИ¹, ну, неш, док., розм. Однокр. до та́кати¹. – Так чого ж ти мовчала? – Так... – такнула Галинка... (Остап Вишня); Мовчання гнітило, і вона так, аби що сказати: – Кінчили повітку Химці? Тихін хмуро такнув по паузі (А. Головко). ТА́КНУТИ², не, док., розм. Однокр. до та́кати².
Словник української мови у 20 томах
такнути —
I -ну, -неш, док., розм. Однокр. до такати I. II -не, док., розм. Однокр. до такати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
такнути —
ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) підсил., ЦО́РКАТИ діал., ЦОРКОТА́ТИ (ЦОРКОТІ́ТИ) підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИ розм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ (ТИ́КАТИ) розм., ТА́КАТИ розм.
Словник синонімів української мови
такнути —
ТА́КНУТИ¹, ну, неш, док., розм. Однокр. до та́кати¹. — Так чого ж ти мовчала? — Так… — такнула Галинка… (Вишня, І, 1956, 381); Мовчання гнітило, і вона так, аби що сказати: — Кінчили повітку Химці? Тихін хмуро такнув по паузі (Головко, II, 1957, 117). ТА́КНУТИ², не, док., розм. Однокр. до та́кати³.
Словник української мови в 11 томах
такнути —
Такнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ такати.
Словник української мови Грінченка