тарілочка

тарі́лочка

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири тарі́лочки

Значення в інших словниках

1. тарілочка — ТАРІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш. до тарі́лка. Сала кусочками нарізали і крашанок облупили і нарізали на тарілочці (Г. Квітка-Основ'яненко); Вони сіли до столу, де стояла сковородка [сковорідка] з молодою смаженою картоплею, цибулька й сало на тарілочці (Г.  Словник української мови у 20 томах
2. тарілочка — -и, ж. 1》 Зменш. до тарілка. 2》 Спеціальна мішень для стендової стрільби дробом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тарілочка — підно́сити (подава́ти) / піднести́ (пода́ти) на блю́дечку (на тарі́лочці). Давати можливість кому-небудь мати, одержувати щось без будь-яких затрат, зусиль. Всяка робота вимагає старанності й уміння і до всього треба рук прикласти.  Фразеологічний словник української мови
4. тарілочка — ТАРІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш. до тарі́лка. Сала кусочками нарізали і крашанок облупили і нарізали на тарілочці (Кв.-Осн., II, 1956, 68); Вони сіли до столу, де стояла сковородка з молодою смаженою картоплею, цибулька й сало на тарілочці (Коцюба...  Словник української мови в 11 томах
5. тарілочка — Тарілка, -ки ж. 1) Тарелка. Там їли.... з нових кленових тарілок. Котл. Ен. І. 18. Хоч за копійку, та на тарілку. посл. 2) Часть шерстобитнаго лука (см. лук). Черниг. у. ум. тарілочка.  Словник української мови Грінченка