тарілочка
ТАРІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш. до тарі́лка.
Сала кусочками нарізали і крашанок облупили і нарізали на тарілочці (Кв.-Осн., II, 1956, 68);
Вони сіли до столу, де стояла сковородка з молодою смаженою картоплею, цибулька й сало на тарілочці (Коцюба, Нові береги, 1959, 232);
Не втерпів Кируша і торохнув так бубном, що мідні тарілочки весело забриньчали (Кучер, Трудна любов, 1960, 462).
Словник української мови (СУМ-11)