татарча —
ТАТАРЧА́, а́ти, с. Татарська дитина. І з неї [саклі] вибігли на шлях, Як неприборкані орлята, Лякались коней і в кущах Ховались гожі татарчата... (Я. Щоголів); Як і велів хан, татари і татарчата кидали в невільників сміття, засипали їм очі порохом (Н. Рибак).
Словник української мови у 20 томах
татарча —
-ати, с. Татарська дитина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
татарча —
ТАТАРЧА́, а́ти, с. Татарська дитина. І з неї [саклі] вибігли на шлях, Як неприборкані орлята, Лякались коней і в кущах Ховались гожі татарчата… (Щог., Поезії, 1958, 232); Як і велів хан, татари і татарчата кидали в невільників сміття, засипали їм очі порохом (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 347).
Словник української мови в 11 томах