Значення в інших словниках
-
татарча —
татарча́ іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
татарча —
ТАТАРЧА́, а́ти, с. Татарська дитина. І з неї [саклі] вибігли на шлях, Як неприборкані орлята, Лякались коней і в кущах Ховались гожі татарчата... (Я. Щоголів); Як і велів хан, татари і татарчата кидали в невільників сміття, засипали їм очі порохом (Н. Рибак).
Словник української мови у 20 томах
-
татарча —
Татарча́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; -ча́та, -ча́т
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
татарча —
ТАТАРЧА́, а́ти, с. Татарська дитина. І з неї [саклі] вибігли на шлях, Як неприборкані орлята, Лякались коней і в кущах Ховались гожі татарчата… (Щог., Поезії, 1958, 232); Як і велів хан, татари і татарчата кидали в невільників сміття, засипали їм очі порохом (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 347).
Словник української мови в 11 томах