теленькати —
див. брязкати; говорити; дзвонити; звучати
Словник синонімів Вусика
теленькати —
ТЕЛЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. що. Дзвонити уривчасто, неголосно. По тім боці Твердиня й дзвіниця .. І дзигарі теленькають (Т. Шевченко); [Настя:] Га, чуєш? Мабуть, дзвінок теленькає. Певно, наші їдуть (І.
Словник української мови у 20 томах
теленькати —
-аю, -аєш, недок., розм. 1》 неперех. Дзвонити уривчасто, неголосно. 2》 перех. і без додатка, зневажл. Казати не подумавши, навмання; говорити дурниці. Теленькати язиком.
Великий тлумачний словник сучасної мови
теленькати —
теліпа́ти (теле́нькати) язико́м, зневажл. Вести беззмістовні, пусті розмови. Марко говорив і говорив.., а Тимко мовчав тому, що треба було робити діло, а не теліпати язиком (Григорій Тютюнник); Ти не теленькай поки що язиком, бо я його обценьками висмикну (М. Чабанівський).
Фразеологічний словник української мови
теленькати —
ДЗВОНИ́ТИ (викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); БО́ВКАТИ розм., БЕ́ВКАТИ розм., БЕ́МКАТИ розм., БА́МКАТИ розм., БО́МКАТИ розм. рідше, БАЛА́МКАТИ діал. (перев. про великий дзвін); ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ТЕЛЕ́НЬКАТИ розм.
Словник синонімів української мови
теленькати —
Теле́нькати, -каю, -каєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
теленькати —
ТЕЛЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. неперех. Дзвонити уривчасто, неголосно. По тім боці Твердиня й дзвіниця.. І дзигарі теленькають (Шевч., І, 1963, 246); [Настя:] Га, чуєш? Мабуть, дзвінок теленькає. Певно, наші їдуть (Фр.
Словник української мови в 11 томах
теленькати —
Теле́нькати, -каю, -єш гл. Звенѣть. Дзвоник теленькає. О часахъ: тикать. Дзигарки теленькають. Шевч. О сердцѣ: биться. У Хоми і ляк на думці, що аж серденько теленькав. Рудч. Ск. II. 176.
Словник української мови Грінченка