Орфографічний словник української мови

терпляче

терпля́че

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. терпляче — ТЕРПЛЯЧЕ – ТЕРПЛЯЧИ Терпляче, присл. (як?). Стійко, без нарікань (переносячи фізичні або моральні страждання). Я вірю – коли візьмемось за діло терпляче, уперто і уважно, ми доведемо його до краю (С.Васильченко); – Не спати!...  Літературне слововживання
  2. терпляче — ТЕРПЛЯ́ЧЕ. Присл. до терпля́чий 1, 2. Маковей, сидячи над апаратом, досить терпляче зносив незлобливі насмішки товаришів (О. Гончар); Вікторія кривилася, але терпляче переносила біль, не вимовила жодного слова (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. терпляче — Присл. до терплячий 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. терпляче — Терпля́че, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. терпляче — ТЕРПЛЯ́ЧЕ. Присл. до терпля́чий 1, 2. Маковей, сидячи над апаратом, досить терпляче зносив незлобливі насмішки товаришів (Гончар, III, 1959, 59); Вікторія кривилася, але терпляче переносила біль, не вимовила жодного слова (Хижняк, Тамара, 1959, 221)...  Словник української мови в 11 томах