тимпан —
Бубон, литавра, тулумбас, див. барабан
Словник чужослів Павло Штепа
тимпан —
(від лат. tympanum — бити, барабан) — 1. Старовинний ударний музичний інструмент, невеликі литаври. 2. Мідні тарілки (біблейські кимвали). 3. Французка та італійська назва цимбал.
Словник-довідник музичних термінів
тимпан —
тимпа́н (від грец. τΰμπανον – барабан) 1. Ударний музичний інструмент – вид мідних тарілок або невеликої литаври. 2. Внутрішнє поле фронтону. 3. Те саме, що й декель.
Словник іншомовних слів Мельничука
тимпан —
ТИМПА́Н¹, а, ч. Стародавній ударний музичний інструмент; вид литавр. Настане час, і з тим новим псаломом [псалмом] Ми підемо по стогнах городів І воздамо з тимпанами та дзвоном Хвалу йому, заступнику рабів (М. Старицький); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
тимпан —
I тимпанон, -а, ч., муз. 1》 Старовинний ударний музичний інструмент; вид маленької ручної литаври або однобічного барабана. 2》 Мідні тарілки (біблійні кимвали). 3》 Французька та італійська назва цимбал. II -а, ч., архіт. Трикутне поле фронтону з живописними або скульптурними оздобами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тимпан —
1. внутрішнє поле трикутного фронтону, гладке або заповнене різьбою; 2. у романській і ґотичній архітектурах півкругле або гостроверхе поле у верхній частині порталу над притолокою, переважно оздоблене рельєфом.
Універсальний словник-енциклопедія
тимпан —
ТИМПА́Н¹, а, ч. Стародавній ударний музичний інструмент; вид литавр. Настане час, і з тим новим псаломом [псалмом] Ми підемо по стогнах городів І воздамо з тимпанами та дзвоном Хвалу йому, заступнику рабів (Стар., Вибр., 1959, 37); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
тимпан —
(грец. — бубон) 1. Внутрішнє поле фронтону різної форми (трикутної, лучкової тощо), яке обрамоване нахиленими і горизонтальним карнизами. 2. Поле між архівольтом, пілястрами (напівколонами) та антаблементом.
Архітектура і монументальне мистецтво