Значення в інших словниках
-
тичинка —
ТИЧИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до тичи́на. По невеликих тичинках вився горох, квасоля (Панас Мирний). 2. бот. Чоловічий орган розмноження квіткових рослин, в якому утворюється пилок.
Словник української мови у 20 томах
-
тичинка —
(-и) ж.; шк.; жарт. Український поет П. Г. Тичина. По залу роздавалися невеличкі оголошення: УОНТЕД: Тичина Павло Григорович ("Тичинка") (Л. Дереш, Культ).
Словник жарґонної лексики української мови
-
тичинка —
-и, ж. 1》 Зменш. до тичина. 2》 бот. Чоловічий орган розмноження квіткових рослин, в якому утворюється пилок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тичинка —
Чоловічий генеративний орган квітки, який продукує пилок; в покритонасінних рослин складається з тичинкової нитки і пиляка.
Універсальний словник-енциклопедія
-
тичинка —
ТИЧИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до тичи́на. По невеликих тичинках вився горох, квасоля (Мирний, IV, 1955, 205). 2. бот. Чоловічий орган розмноження квіткових рослин, в якому утворюється пилок.
Словник української мови в 11 томах
-
тичинка —
Тичина, -ни ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. АД. II. 18. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Шевч. 181. ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Словник української мови Грінченка