тля

тля 1

іменник жіночого роду, істота

комаха

тля 2

іменник жіночого роду

тління

Значення в інших словниках

1. тля — [тл'а] т'л'і, ор. тлейу  Орфоепічний словник української мови
2. тля — Попелиця  Словник чужослів Павло Штепа
3. тля — ТЛЯ, і, ж. 1. Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин. За хвилину Тихович дивився на ворога, а той ворог, дрібненький, ще менший за рослинну тлю, спокійно сидів жовтими купками на корінцях винограду (М. Коцюбинський); // збірн., розм.  Словник української мови у 20 томах
4. тля — -і, ж. 1》 Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин. || збірн., розм. Про різних комах-шкідників. 2》 перен., розм. Про когось незначного, нікчемного. 3》 книжн. Те саме, що тлінь 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тля — НІКЧЕ́МА зневажл. (ні на що не здатна людина), НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше, НЕДОРІ́КА зневажл.; НУЛЬ розм., ПІША́К розм., ПІГМЕ́Й зневажл., ТЛЯ зневажл., АБИ́ЩО зневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТА розм., ШУ́ШВАЛЬ зневажл., ШАНТРАПА́ зневажл.  Словник синонімів української мови
6. тля — Тля, тлі, тле́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. тля — ТЛЯ, і, ж. 1. Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин. За хвилину Тихович дивився на ворога, а той ворог, дрібненький, ще менший за рослинну тлю, спокійно сидів жовтими купками на корінцях винограду (Коцюб., І, 1955, 209); // збірн., розм.  Словник української мови в 11 томах
8. тля — Тля, тлі ж. насѣк. Psylla. Шейк. Вх. І. 7.  Словник української мови Грінченка