тля
тля 1
іменник жіночого роду, істота
комаха
тля 2
іменник жіночого роду
тління
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тля — [тл'а] т'л'і, ор. тлейу Орфоепічний словник української мови
- тля — Попелиця Словник чужослів Павло Штепа
- тля — ТЛЯ, і, ж. 1. Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин. За хвилину Тихович дивився на ворога, а той ворог, дрібненький, ще менший за рослинну тлю, спокійно сидів жовтими купками на корінцях винограду (М. Коцюбинський); // збірн., розм. Словник української мови у 20 томах
- тля — -і, ж. 1》 Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин. || збірн., розм. Про різних комах-шкідників. 2》 перен., розм. Про когось незначного, нікчемного. 3》 книжн. Те саме, що тлінь 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тля — НІКЧЕ́МА зневажл. (ні на що не здатна людина), НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше, НЕДОРІ́КА зневажл.; НУЛЬ розм., ПІША́К розм., ПІГМЕ́Й зневажл., ТЛЯ зневажл., АБИ́ЩО зневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТА розм., ШУ́ШВАЛЬ зневажл., ШАНТРАПА́ зневажл. Словник синонімів української мови
- тля — Тля, тлі, тле́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тля — ТЛЯ, і, ж. 1. Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин. За хвилину Тихович дивився на ворога, а той ворог, дрібненький, ще менший за рослинну тлю, спокійно сидів жовтими купками на корінцях винограду (Коцюб., І, 1955, 209); // збірн., розм. Словник української мови в 11 томах
- тля — Тля, тлі ж. насѣк. Psylla. Шейк. Вх. І. 7. Словник української мови Грінченка