1. Словник української мови в 11 томах

тля

ТЛЯ, і, ж.

1. Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин.

За хвилину Тихович дивився на ворога, а той ворог, дрібненький, ще менший за рослинну тлю, спокійно сидів жовтими купками на корінцях винограду (Коцюб., І, 1955, 209);

// збірн., розм. Про різних комах-шкідників.

Дарма, що вітер чубик па́тла, — Тук-тук! Тук-тук! — Шукає [дятел] тлю… (Нех., Ми живемо.., 1960, 94);

*Образно. Надії відцвітали, мов сади, тільки з тією різницею, що сади на́рік знову закрасуються цвітом, а надії все більше заїдав тля нестатків, родинного дріб’язку і буденщини (Стельмах. І, 1962, 203);

*У порівн. Повсюди чад, а ворог лютий Пекельні бенкети справля, Гнітить скрізь сили неокуті І точить мозок, наче тля! (Стар., Поет. тв., 1958, 37).

2. перен., розм. Про когось незначного, нікчемного.

Я [Еней] у розкошах ненастанних Провадив дні, як дивний сон. І як дозволили богове Блаженство нам, наземній тлі, — В ті дні жаги, в ті дні любові, Я був щасливим на землі (Зеров, Вибр., 1966, 423).

3. книжн. Те саме, що тлінь 1.

— Чи відчував ти на своїм чолі Той дотик мозолястої долоні, Що живить душу й береже від тлі? (Рильський, Поеми, 1957, 207).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тля — тля 1 іменник жіночого роду, істота комаха тля 2 іменник жіночого роду тління Орфографічний словник української мови
  2. тля — [тл'а] т'л'і, ор. тлейу Орфоепічний словник української мови
  3. тля — Попелиця Словник чужослів Павло Штепа
  4. тля — ТЛЯ, і, ж. 1. Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин. За хвилину Тихович дивився на ворога, а той ворог, дрібненький, ще менший за рослинну тлю, спокійно сидів жовтими купками на корінцях винограду (М. Коцюбинський); // збірн., розм. Словник української мови у 20 томах
  5. тля — -і, ж. 1》 Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин. || збірн., розм. Про різних комах-шкідників. 2》 перен., розм. Про когось незначного, нікчемного. 3》 книжн. Те саме, що тлінь 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тля — НІКЧЕ́МА зневажл. (ні на що не здатна людина), НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше, НЕДОРІ́КА зневажл.; НУЛЬ розм., ПІША́К розм., ПІГМЕ́Й зневажл., ТЛЯ зневажл., АБИ́ЩО зневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТА розм., ШУ́ШВАЛЬ зневажл., ШАНТРАПА́ зневажл. Словник синонімів української мови
  7. тля — Тля, тлі, тле́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тля — Тля, тлі ж. насѣк. Psylla. Шейк. Вх. І. 7. Словник української мови Грінченка