товкмачити

товкма́чити

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. товкмачити — Товкти, трамбувати, (у що) заштовхувати, пхати; (те саме) торочити, твердити, затягати <�співати> своєї, жм. туркати; (істину) ТЛУМАЧИТИ; (кого) дубасити, бити.  Словник синонімів Караванського
2. товкмачити — див. бити; говорити; трощити  Словник синонімів Вусика
3. товкмачити — ТОВКМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. 1. кого, що. Докладаючи зусиль, заштовхувати, занурювати кого-, що-небудь у щось. Ставши край рову і весело орудуючи рогачиком, він став товкмачити овечат, щоб аж пірнали у той підігрітий каламутний розчин (О.  Словник української мови у 20 томах
4. товкмачити — -чу, -чиш, недок., розм. 1》 перех. Докладаючи зусиль, заштовхувати, занурювати кого-, що-небудь у щось. 2》 перех. Бити кого-небудь. 3》 перех. і неперех. Уперто намагатися роз'яснити що-небудь, настирливо примушувати зрозуміти щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. товкмачити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.  Словник синонімів української мови
6. товкмачити — Товкма́чити, -ма́чу, -ма́чиш, -ма́чать; -ма́ч, -ма́чмо, -ма́чте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. товкмачити — ТОВКМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. 1. перех. Докладаючи зусиль, заштовхувати, занурювати кого-, що-небудь у щось. Ставши край рову і весело орудуючи рогачиком, він став товкмачити овечат, щоб аж пірнали у той підігрітий каламутний розчин (Гончар...  Словник української мови в 11 томах
8. товкмачити — Товкмачити, -чу, -чиш гл. 1) Утаптывать, плотно укладывать. Шейк. 2) Бить, колотить. 3) Толковать, твердить одно и тоже. Я вже тобі тричи і оце четвертий раз пишу, що я се літо не вирвуся з Петербургу, що не прибуду додому, чи до тебе.  Словник української мови Грінченка